Екологічні та регуляторні вимоги до кабельної продукції: маркування та сертифікація

Основні екологічні стандарти для кабельної продукції

1. RoHS (Restriction of Hazardous Substances)
Регламент ЄС, який обмежує використання небезпечних речовин у кабельній ізоляції та провідниках. Під забороною — свинець (Pb), ртуть (Hg), кадмій (Cd), шестивалентний хром (Cr6+), полібромовані біфеніли (PBB) та полібромовані дифенілові ефіри (PBDE).
Всі кабелі, що відповідають RoHS, мають спеціальне маркування і вважаються безпечними для довкілля та переробки.

2. REACH (Registration, Evaluation, Authorisation and Restriction of Chemicals)
Регламент контролює хімічний склад матеріалів, що застосовуються у виробництві кабелів. Мета — зменшити ризики для здоров’я людей і довкілля під час експлуатації та утилізації кабельної продукції.

3. CPR (Construction Products Regulation)
Регламент (ЄС) №305/2011 визначає вимоги до реакції кабелів на вогонь, їхньої токсичності, димоутворення та краплеутворення. Кабелі, що прокладаються у будівлях, обов’язково проходять випробування за EN 50575, отримують CE-маркування та клас пожежної безпеки (Aca–Fca).

4. ДСТУ EN 50575:2018
Національний аналог CPR в Україні. Він визначає правила випробування та маркування будівельних кабелів, обов’язкових для введення в обіг на території України.

Маркування кабелів: що воно означає

Маркування є важливою частиною регуляторних вимог. Воно інформує про матеріал, призначення, технічні параметри та рівень безпеки кабелю.

Типове маркування містить:

• назву або марку кабелю (наприклад, ВВГнг-LS, NYY, N2XH);

• кількість і переріз жил (3×2,5 мм², 5×10 мм² тощо);

• матеріал ізоляції — PVC, XLPE, LSZH;

• рівень пожежної безпеки (нг — не підтримує горіння, LS — low smoke);

• виробника та серійний номер партії;

• позначення стандарту або сертифікату (EN, IEC, ДСТУ).

Для кабелів, що відповідають CPR, додатково зазначаються:

• CE-маркування;

• класифікація реакції на вогонь (B2ca, Cca, Dca, Eca);

• рівень димоутворення, краплеутворення та кислотності (s, d, a).

Екологічні аспекти виробництва та утилізації

Сучасні стандарти вимагають, щоб кабелі були безпечними на всіх етапах життєвого циклу — від виготовлення до утилізації.

• LSZH-кабелі (Low Smoke Zero Halogen) не виділяють токсичних газів під час горіння, що робить їх екологічно чистими.

• Усе частіше виробники застосовують перероблювані полімери або біоізоляцію на основі термопластичних матеріалів.

• В ЄС і Україні діють програми повторної переробки мідних жил та полімерної оболонки.

Вимоги замовників і практичне значення

Більшість державних і комерційних тендерів нині вимагають наявність у кабельної продукції:

• сертифікатів відповідності ДСТУ EN;

• декларацій RoHS і REACH;

• висновку санітарно-епідеміологічної експертизи;

• підтвердження класу вогнестійкості за CPR.

Відсутність таких документів може бути підставою для відхилення пропозиції на етапі закупівлі.

Екологічні та регуляторні вимоги до кабелів спрямовані на зменшення впливу на довкілля, підвищення безпеки людей та узгодження з міжнародними нормами. Сертифікація й маркування — це не формальність, а гарантія того, що кабель відповідає стандартам безпеки, екології та довговічності.

Зверніться до Sferaline — щоб обрати сертифіковану, екологічно безпечну кабельну продукцію, що відповідає всім сучасним вимогам та стандартам.