Порядок затвердження кабельних маршрутів у проектах: документація та вимоги стандартів

Внутрішнє погодження

Після розроблення креслень документація проходить внутрішню перевірку в проєктній організації. Головний інженер або технічний відділ перевіряє:

• коректність трасування відносно архітектурних і будівельних рішень;

• дотримання мінімальних відстаней до інших інженерних мереж;

• відповідність вимогам пожежної безпеки (ДБН В.1.1-7:2016).

За потреби вносяться зміни до плану трас, маркування або способу прокладання кабелів.

Узгодження із суміжними системами

На цьому етапі проводиться перевірка перетину кабельних трас із вентиляцією, опаленням, водопроводом, системами автоматизації. Мета — уникнути конфліктів між інженерними комунікаціями та забезпечити належний захист кабелів від теплового чи механічного впливу.

Розташування трас узгоджується з фахівцями суміжних розділів проєкту (ОВ, ВК, КМ, АР).

Погодження з замовником і технічним наглядом

Після завершення внутрішніх перевірок документацію передають замовнику або службі технічного нагляду для затвердження. На цьому етапі уточнюються:

• типи лотків, труб і кріплень;

• можливість ревізії кабельних трас у майбутньому;

• розташування трас у складних зонах — шахтах, коридорах, міжповерхових просторах.

Затверджений варіант маршруту підписується відповідальними особами і додається до комплекту робочої документації.

Державна експертиза (для великих об’єктів)

Для промислових або громадських будівель, що підлягають контролю, проєкт кабельних систем проходить державну будівельну експертизу. Перевіряється:

• відповідність нормам електробезпеки (ПУЕ, НПАОП 40.1-1.32-01);

• дотримання вимог енергозбереження;

• пожежна безпека та заземлення;

• екологічні й санітарні стандарти.

Лише після отримання позитивного висновку експертизи дозволяється перехід до монтажних робіт.

Документація, що підлягає погодженню

Для затвердження кабельних маршрутів необхідно підготувати такі документи:

• генеральний план траси із зазначенням висот і напрямків;

• схеми трасування кабелів і кабельний журнал;

• специфікацію кабельної продукції;

• плани трас по поверхах і в розрізі;

• креслення вузлів і місць переходів через конструкції;

• розрахунки електричних навантажень і втрат напруги.

Уся документація оформлюється відповідно до ДСТУ Б А.2.4-4:2009 і має містити підписи відповідальних осіб.

Нормативна база

Основні нормативні документи, що регулюють порядок погодження та монтажу кабельних трас:

• ДБН В.2.5-23:2010 — Електрообладнання

• ДБН В.1.1-7:2016 — Пожежна безпека об’єктів будівництва

• ПУЕ — Правила улаштування електроустановок

• ДСТУ IEC 60364 — Електричні установки будівель

• НПАОП 40.1-1.32-01 — Безпечна експлуатація електроустановок

• ДСТУ Б А.2.4-7:2009 — Позначення на кресленнях і технічна документація

Дотримання цих стандартів гарантує, що кабельні траси будуть безпечними, функціональними та готовими до введення в експлуатацію без додаткових узгоджень.

Затвердження кабельних маршрутів — це формалізований процес, який включає проєктування, внутрішню перевірку, узгодження із суміжними системами та офіційне підтвердження відповідності стандартам. Грамотно оформлена документація є запорукою безпечної експлуатації електричних систем і своєчасного прийняття об’єкта в експлуатацію.